try-with-resources Java

У Java є звичайний try, а є try-with-resources.

На перший погляд вони виглядають майже однаково, і через це легко заплутатися. Але різниця дуже проста: у try-with-resources після слова try є круглі дужки ().

Саме в ці дужки ми кладемо ресурс, який Java має автоматично закрити після використання.

Звичайний try

Звичайний try-catch використовується, коли у нас є код, який може впасти з помилкою:

try {
    int result = 10 / 0;
} catch (ArithmeticException e) {
    System.out.println("Помилка ділення");
}

Тут усе просто:

• код у try пробує виконатися;
• якщо сталася помилка, вона потрапляє в catch;
• у catch ми її обробляємо.

Тобто звичайний try — це про обробку помилок.

То що не так із ресурсами?

У Java є обʼєкти, які після використання треба закривати. Наприклад:

BufferedReader
FileInputStream
Connection
PreparedStatement
ResultSet
Socket
Scanner

Такі обʼєкти зазвичай мають метод:

close()

Проблема в тому, що якщо ми відкрили файл або підключення до бази даних і не закрили його, ресурс може залишитися висіти відкритим.

Наприклад:

try {
    BufferedReader reader = new BufferedReader(new FileReader("data.txt"));
    String line = reader.readLine();
    System.out.println(line);
} catch (IOException e) {
    e.printStackTrace();
}

На вигляд усе нормально. Але тут є нюанс: reader не закривається автоматично.

Тобто Java не викличе сама:

reader.close();

---

Раніше для цього часто використовували finally:

BufferedReader reader = null;

try {
    reader = new BufferedReader(new FileReader("data.txt"));
    String line = reader.readLine();
    System.out.println(line);
} catch (IOException e) {
    e.printStackTrace();
} finally {
    if (reader != null) {
        try {
            reader.close();
        } catch (IOException e) {
            e.printStackTrace();
        }
    }
}

Працює, але виглядає страшнувато.

Багато коду тільки заради того, щоб нормально закрити ресурс.

try-with-resources

Починаючи з Java 7, можна писати простіше:

try (BufferedReader reader = new BufferedReader(new FileReader("data.txt"))) {
    String line = reader.readLine();
    System.out.println(line);
} catch (IOException e) {
    e.printStackTrace();
}

Ось ця частина і є головна:

try (BufferedReader reader = ...)

Ресурс створюється не всередині { }, а в круглих дужках після try.

І це означає:

Java сама закриє цей ресурс після завершення блоку try.

Причому неважливо, як саме завершився блок:

• успішно;
• з помилкою;
• через return;
• через exception.

Ресурс усе одно буде закритий.

Головна різниця в коді

Звичайний try:

try {
    BufferedReader reader = new BufferedReader(new FileReader("data.txt"));
    reader.readLine();
}

try-with-resources:

try (BufferedReader reader = new BufferedReader(new FileReader("data.txt"))) {
    reader.readLine();
}

Візуально різниця маленька:

try {

проти:

try (...) {

Але логічно різниця велика.

У першому випадку ресурс сам не закриється.

У другому випадку Java автоматично викличе close().

Що можна класти в дужки?

У дужки після try можна покласти обʼєкти, які реалізують AutoCloseable або Closeable.

Наприклад:

try (Scanner scanner = new Scanner(System.in)) {
    String name = scanner.nextLine();
    System.out.println(name);
}

Або кілька ресурсів одразу:

try (
    Connection connection = dataSource.getConnection();
    PreparedStatement statement = connection.prepareStatement("SELECT * FROM users");
    ResultSet resultSet = statement.executeQuery()
) {
    while (resultSet.next()) {
        System.out.println(resultSet.getString("name"));
    }
}

Java закриє ресурси автоматично у зворотному порядку:

resultSet
statement
connection

Це логічно, бо спочатку треба закрити те, що залежить від іншого ресурсу.

Просте правило

Якщо треба просто перехопити помилку — використовуємо звичайний try-catch.

try {
    // небезпечний код
} catch (Exception e) {
    // обробка помилки
}

Якщо працюємо з ресурсом, який треба закрити, — використовуємо try-with-resources.

try (Resource resource = new Resource()) {
    // робота з ресурсом
}

Коротко

try { ... } — просто виконує код і дозволяє обробити помилку.

try (...) { ... } — виконує код і автоматично закриває ресурс із круглих дужок.

Тобто вся візуальна різниця — це круглі дужки після try.

А вся практична користь — у тому, що Java сама викликає close().